шапка.jpg

Офіс Президента України

вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220

Служба Безпеки України

callcenter@ssu.gov.ua.

Кабінет Міністрів України

1545@ukc.gov.ua

Громадська організація

№ 1-23 від 13.07.2023 «Дніпровська міська спілка пасічників «Бджолине місто»

Скарга

на дії Міндовкілля

Згідно Закону України «Про звернення громадян», контроль над виконанням цього Закону покладається на Президента України (ст. 28).

Відповідно Закону України «Про Службу безпеки України», питання важливих інтересів України в межах компетенції Служби (ст. 2, 24).

Тема: оскаржується значна економічна шкода для населення України від рішень прийнятих Міндовкіллям. Вороги зруйнували значну частину агропромислових земель і захисних смуг. Логічно було б швидко відновити захисні лісосмуги для запобігання вітрової ерозії чернозему, але екологічні ініціативи унеможливлюють цей процес. В результаті прийнятих владою рішень за п'ять років ми втратимо значну частину агропромислових земель та річок і меліоративних споруд. Наукові, лісничі та бджолярські організації не змогли переконати Міндовкілля скасувати руйнівні для економіки рішення, мотив яких походить від конкурентних країн, а не від народу України (інтервенція). Порушенням нашого права на звернення до влади, Міністерство відстоює свою хибну, шкідливу позицію.

Подробиці справи:

Протягом минулого століття в Україні активно створювались захисні лісові насадження з використанням Робінії звичайної (акації білої). Виявилось що це дерево має значні економічні показники. Швидко росте порівняно з іншими деревами, що дозволяє швидко захистити землі від вітрової ерозії і зсуву грунтів у річки і канали. Робінія це цінна деревина – будматеріал, пальне, головний медонос. Можна стверджувати, що цей крок виправдав себе і зробив Україну багатою і економічно незалежною ( академік Юрій Марчук https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-society/3714096-urij-marcuk-zaviduvac-kafedri-botaniki-dendrologii-ta-lisovoi-selekcii-nubip-ukraini-golova-tovaristva-lisivnikiv-ukraini.html ). Так, в деяких умовах акація дещо інвазійна, але це дрібниці порівняно з економічними перевагами. Робінія чужерідна, але картопля теж з Америки.

Законними і незаконними рубками насадження робінії зменшуються, через її привабливість як палива. Більшість сільських господарств зимують на акацієвих дровах, які купляють по 12-15 тис. грн. за машину. Тому насадження робінії потребують постійного відновлення.

15.02.23 на сайті WWF опубліковано заяву природоохоронних організацій, з якої вбачається некомпетентність і корупційна небезпека дій Міндовкілля ( https://wwf.ua/?8988416/ngo-position-nature-reserve-fund ). 22.02.23 WWF закликає зробити «історичний крок» і заборонити висадку Робінії звичайної в Україні ( https://wwf.ua/?9063466/regulate-invasive-species ). 05.05.23 на сайті Міндовкілля опубліковано повідомлення про наказ від 03.04.2023 № 184, яким робінія звичайна заборонена до висадки по всій території України у відтворенні лісів і лісосмуг. В статті зазначено що «історичний крок» зроблено. (https://mepr.gov.ua/mindovkillya-zatverdylo-perelik-chuzhoridnyh-vydiv-derev-zaboronenyh-u-vidtvorenni-lisiv/ )

Щодо робочої групи, яка розробила перелік заборонених до висадки дерев, то вона мала дорадчі повноваження, і точка зору науковців була проігнорована Міністерством у своєму рішенні. Є певні сумніви про існування робочої групи, оскільки у вільному доступі відсутні акти про її створення і склад.

08.05.23 наша спілка звернулась до Міндовкілля і КМУ зі скаргою про виключення робінії з переліку, яка містила наукові обгрунтування (Додаток 1). Також нам відомо про численні подібні скарги від громадських організацій, об'єднань лісівників, Інститутів України. Всі вони були проігноровані Міністерством і не були опрацьовані у передбачений законодавством термін.

З усього зазначеного вище, складається ситуація яка суперечить інтересам України і порушує права громадян з боку влади. Це кричущий факт антидемократичної поведінки влади, під впливом інших країн. Ні для кого не новина, що міцне сільське господарство України є головною перешкодою до вступу в ЄС. Про це свідчить факт обмежень на наш експорт, скоротшення виробництва обвалами закупівельних цін, думки незадоволених аграріїв ( https://latifundist.com/novosti/62029-silske-gospodarstvo-bude-najbilshoyu-pereshkodoyu-dlya-vstupu-ukrayini-do-yes--krogman ). Тому цей випадок на нашу думку має бути розцінений як інтервенція з боку країн-конкурентів.

26.06.23 наша спілка склала Клопотання про виконання Закону про звернення громадян на ім'я Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (копії до КМУ і Міндовкілля, додаток 2). Тільки з цього моменту почали відбуватись події які імітують реакцію на наші звернення. Миттєво Міндовкілля попросило нас підписати електронне клопотання, яке не потребує підпису. 29.06.23 і 07.07.23 на нашу адресу було надіслано два однакових листа, які майже повністю повторюють текст статті Міндовкілля від 05.05.23 на яку і було складено скаргу. Тобто розгляду не було і ніяких нових даних нам не надали (Додаток 3). Повідомлення не підписане, має печатку для довідок, штамп «копія електронного документу», хоча ми не отримували електронний примірник. Лист не має заключної частини з якої вбачається результат розгляду скарги. Ми не задоволені таким ставленням. Зі статей екологів Міндовкілля ми побачили що відновлення «аборигенного степу» по всій території країни важливіше за будь які наукові та економічні важелі, що суперечить Закону про захист природнього середовища (ст.3).

Тим часом відбувається низка нормативних змін в середині Міндовкілля. Втрачає чинність Наказ про робочу групу, який ніде не опублікований. Створюється нова робоча група з інвазій, яка містить 53 особи ( https://mepr.gov.ua/nakaz-mindovkillya-466-vid-05-07-2023/ ). Згідно плану КМУ про біологічний захист, група має визначити критерії інвазійності і переглянути переліки. Але все це планується робити довгі роки. Виходить так, що рішення про заборону прийняте до того моменту, коли будуть визначені критерії інвазійності. Це підстава скасувати наказ міндовкілля від 03.04.2023 № 184.

Вважається що доцільно вже зараз відновити висадку акації, для того щоб ми не відчули економічний ефект її відсутності, поки робоча група буде приймати майбутні рішення.

Просимо терміново врегулювати це питання. Згідно Законів України, повинна бути проведена відповідна перевірка, особи які порушили Закони притягнуті до відповідальності, проведена кадрова робота всередині Міністерства, і видано наказ про відновлення висадок робінії звичайної. Вважаємо що таке рішення має бути оприлюднено офіційними особами та ЗМІ для швидкого розголосу.

Слід додати, що в спільнотах бджолярів і лісівників оскаржуване рішення викликало резонанс. Це знайшло вихід в численних скаргах, тому що масові зібрання і протести зараз неможливі. Все це відбувається на тлі абсолютної бездіяльності Міністерства в сегменті отруйних для людини, бджіл і довкілля хімікатиів, кількість отруєнь в цьому році б'є рекорди.

Заборона на висадку Робінії звичайної - неприпустима помилка, яку треба терміново виправити.

Додатки:

1. Скарга до Міндовкілля від 08.05.23

2. Клопотання до Уповноваженого Верховної ради від 26.06.23

3. Відповідь Міндовкілля до ГО "Бджолине місто" від 29.06.23

4. Наукові статті про користь Робінії звичайної.

13.07.2023р. ГО "ДМСП "Бджолине місто"